Весільний рушник
Одним з атрибутів весільного обряду є традиційний весільний рушник. Спочатку рушник дарувався нареченому на знак згоди батьків нареченої на брак. Перед самим вінчанням батьки благословляли молодих іконами, прикрашеними, так званими, "благословенними" рушниками. Рушники здавна були обов'язковою частиною приданого нареченої.
На вінчанні молодята стають на "вінчальний" рушник, обов'язково білого кольору, так як символізує хмара, на якому вони піднімаються на небеса, де і благословляється їхній шлюб. Так само під час вінчання священик перев'язує руки молодих так званим "союзним" рушником. Це, в свою чергу, символізує взаємну духовну прив'язаність майбутнього подружжя.
Кульмінацією весільної церемонії є момент, коли молоді стають на рушник в РАГСі. Вважається, хто першим стане на рушник - той і буде в родині головним.
Після вінчання батьки зустрічають молодят з короваєм на "хлібосольному" рушнику. Це свого роду побажання достатку молодій сім'ї.
Зазвичай на рушнику вишиваються: рослинний орнамент, "дерево життя" з квітами на ньому і птахами, імена молодих, слова "злагода та любов". Дуже небагато весілля в наш час обходяться без весільних рушників - це свого роду символ щасливого, багатодітного, довгого шлюбу. І бажано, щоб він передавався з покоління в покоління.
